Зцілення дочки хананеянки

В ім'я Отця і Сина і Святого Духа.

Сьогодні, браття і сестри, у євангельському читанні Господь наш Ісус Христос дає нам приклад твердої, непохитної, віри, що сподівається тільки на Бога і має бути для нас дороговказом у житті.

Цей євангельський уривок має нас укріпити в молитві, оскільки з нього ми бачимо, як Господь дає людині духовно зрости (в міру, якої ця людина може досягти).

Жінка-хананеянка почула про те, що в її краї прийшла Людина, яка може допомогти її хворій доньці. Ті, у кого є діти, знають, що таке хвороба дитини. Якщо ж дитина хворіє невиліковно, це найстрашніший стан... Батьки готові хворіти самі, замість дитини. Їхні страждання в цей час, можливо, незрівнянно більші за хворобу самої дитини .

Жінка бігла за Спасителем і невідступно кричала, просячи допомогти її дитині. А Господь виявив зневагу до неї, холодно пройшовши повз. Це було Йому невластиво, адже Спаситель Сам говорив: "Навчіться від Мене, бо Я лагідний і смиренний серцем" (Мф. 11:29). Жінка продовжувала бігти за Ним і кричати, так що навіть апостоли звернулися до Христа, просячи, щоб Він допоміг їй.

Тоді Спаситель жорстко відповідає (ніби нехтуючи цією язичницею): "Я посланий тільки до загиблих овець дому Ізраїлевого" (Мф. 15:24). А жінка стала кричати ще голосніше. Потім Він дає їй ще більш жорсткий урок, каже: "Не добре взяти хліб у дітей і кинути псам".

Напевно, мало хто з нас зміг би витримати подібне випробування. Але хананеянка, у своїй смиренній вірі, відповідає: "Але й пси їдять крихти, що падають зі столу панів їхніх" (Мф. 15:26-27). Тут Господь більше не міг уже відмовляти і привселюдно сказав: "Велика віра твоя. Нехай буде тобі за словом твоїм!"

Господь зазначив, що ця жінка є язичницею. В Ізраїлі зрощувалася віра в прийдешнього Спасителя. А хананеянка являє приклад для самих ізраїльтян. Тут можна згадати іншого язичника - капернаумського сотника, який просив Господа, щоб Він зцілив його слугу. І коли Христос сказав: "Гаразд, я прийду в твій дім", - цей сотник, язичник, проявляє безприкладну віру, кажучи: "Я маю слуг і кажу одному: роби те - і робить, іншому - роби те... Так і Ти: скажи тільки слово - і, я вірю, зцілиться мій слуга". І тоді Господь сказав: "І в Ізраїлі не знайшов Я такої віри" (Мф. 8:10).

Ці приклади простих, далеких від Церкви людей дуже важливі для нас. Ми з вами перебуваємо в Церкві (новозавітній), маємо якісь свої прохання, біди, потреби перед Богом, і часто буває так: ми помолилися - і, не отримавши проханого, одразу ж починаємо сумувати, казати, що Господь не чує нас.

Але Він завжди чує нас. Як Спаситель чув я язичницю-хананеянку, так само Він чує кожного, хто звертається до Нього. Але Господь дає нам можливість зрости у більшу міру віри, або ж Він приготував нам щось інше, краще (не те, що ми просимо), а може, ми просимо некорисного. Бог же, знаючи наші потреби, завжди влаштовує все як найкращим чином.

Ба більше, Господь любить давати набагато більше того, що людина просить. Євангельський Закхей хотів тільки побачити Спасителя, вилізши на дерево, - і Господь, бачачи його віру, прийшов до Закхея в дім (Лк. 19:1-27). Розсудливий розбійник просив тільки пом'янути (згадати) про нього, коли Господь прийде в Царство Небесне, - а Христос сказав: "Нині ж будеш зі Мною в раю" (Лк. 23:42-43).

Ми ж через свою духовну короткозорість часто не бачимо, що Господь готує нам тими чи іншими діями або мовчанням на наші прохання.

Нехай ці приклади зміцнюють нашу з вами віру. Як заповідав нам один зі святих останніх днів, праведний Іоанн Кронштадтський: "Молися, не сумніваючись. Молися у твердій вірі. Але сподівайся на Господа, і Він влаштує твоє життя найкращим чином".

Як каже Господь: "Мої думки - не ваші думки, ні ваші шляхи - шляхи Мої... Але як небо вище за землю, так шляхи Мої вище за шляхи ваші, і думки Мої вище за думки ваші" (Іс. 55:8-9). Ми не бачимо Промислу Божого, але повинні мати тверду надію на Господа і не сумніватися в тому, що Він веде нас найкращим шляхом. Амінь.