Зцілення гадаринських біснуватих

З сьогоднішнього євангельського читання, брати і сестри, ми маємо замислитися в першу чергу над тим, який великий дар ми отримали від Бога. Це дар свободи волі, свободи жити, діяти так, як ми хочемо. Але ми повинні усвідомити, цей дар і величезну відповідальність перед Богом і перед вічністю. Тому що, від того, як ми реалізуємо цей дар свободи у земному житті залежить наше життя у вічності. Ми приречені на життя у вічності. Реалізуючи Богом дану нам свободу в земному житті ми визначаємо своє буття у вічності.

Кожна розумна істота створена Богом для свободи — свободи буття, дій. І кожна вільна істота не терпить обмежень. Так само і ці біси, про яких ми читали сьогодні у Євангелії, не хотіли бути зараз же бути обмеженими пекельними місцями.

Ми маємо усвідомити, що є свобода Божа, а є свобода бісівська. І на жаль, саме до другої зараз іде наш світ. Бо, як бачимо, закони нашого світу говорять про те, що людина ніби має право проявляти свою свободу в пристрастях, проявляти свою «орієнтацію» в будь-яких гріховних справах. Насправді ця бісівська свобода веде до несвободи, а найбільш вільна та людина, яка є рабом, рабом Божим, яка віддає свою свободу в благе іго Заповідей Божих. Тому що ніхто так не поважає і не оберігає нашу свободу як Бог. Тому що Він відкрив нам, що залишитися людиною, Людиною з великої букви можна тільки у Богом даній, Богом визначеній свободі. Що стверджує людину у Богом даній свободі? - пізнання Істини. Пізнайте істину і вона зробить вас вільними. Що значить пізнати істину? Чому пізнання істини робить людину вільною? Бог створив людину цілісною і гармонійною в її внутрішньому житті, взаємодії її душевних сил. Якщо людина знаходиться в гріховному стані, то ця внутрішня цілісність взаємодії розуму, волі, почуттів порушується. Тому, чим більше людина наближається до євангельської істини, тим більше відновлюється внутрішня гармонія людини і тим гармонійніше встановлюється стосунки людини з Богом, з людьми, з оточуючим світом – тобто людина тим більше живе живе вільним, гармонійним, повноцінним життям.

Господь поважає свободу кожного. І заповіді Божі — це ніщо інше, як правила дорожнього руху в духовному житті. Як кажуть автомобілісти, правила дорожнього руху написані кров’ю: кожен дорожній знак — попередження про те, що у разі порушення правила буде катастрофа. Так само і у духовному житті: якщо людина порушує духовні правила на своєму життєвому шляху, то це неминуче призведе до катастрофи.

Тобто Господь попереджає, що якщо людина буде жити без Нього, то їй буде погано. Якщо ж людина направляє свою свободу в бік добра, то буде з Богом і буде відчувати радість, благість і в цьому житті, і у вічності.

Демони ж тікають від цієї свободи бути рабом Бога, який поважає нашу свободу, і демони поневолюють себе пристрастям. Головна пристрасть, якою поневолені біси, — це пристрасть гордині. Всі інші — похідні від неї: і хуління, і ненависть, і заздрість... Гордість — головна пристрасть, стовбур, від якого йдуть відростки інших пристрастей. Гординя не дає бісам можливості прийти і покаятися. Господь за Своєю любов'ю прийняв би їхнє покаяння, але вони настільки засліплені і одержимі цією пристрастю, так утвердилися у злі, що практично не можуть робити добро. При цьому вони залишаються вільними істотами.

Господь дає їм можливість до часу діяти в цьому світі за Своїм, нам невідомим Промислом. Можливо, для того, щоб ми остаточно визначилися у своїй сутності — хто ми є такі: чи ми станемо на бік Бога, добра і вічного блаженства, чи ми утвердимося (не дай Бог) у злі і будемо з бісами.

Господь дозволяє цим істотам, легіону бісів, які вийшли з цих двох людей, вселитися до свинячого стада. Воно відразу ж «збісилося» ... (Відоме нам слово, яке ми бездумно іноді і на себе спрямовуємо: «бісить» нас або те, або інше). І кинулося ця одержима свиняча череда з крутості гори в море і вся там потонула. Ми бачимо, що в зневірі, бажанні вгамувати це почуття туги, засмучення, в своїй гордині біси здатні творити на землі тільки зло всім розумним істотам. З цією ж метою вони діють і на людей. Не завжди так прямолінійно, як це сталося з цими свинями: у демонів багатий досвід боротьби з людиною протягом століть, і діють вони дуже тонко і лукаво, знаючи, який підхід необхідний у тій чи іншій ситуації до тієї чи іншої людини.

Але ціль їх одна — згубити людей. Бісами рухає заздрість, гординя, розуміння того, що людина створена для заповнення числа демонів, що відпали від Бога, бо ж людина створена для блаженства, до якого колись були покликані занепалі духи. Звідси їхня ненависть і бажання занапастити нам.